-
1 authoritative
adj1) авторитетний, впливовий; що заслуговує довір'я2) владний* * *a1) впливовий, авторитетний; який виходить від законної влади; офіційний; незаперечний2) авторитетний, який заслуговує на довіру3) владний, який не терпить заперечень -
2 dependable
adjнадійний; що заслуговує довір'я* * *aнадійний; який заслуговує на довіру -
3 faithful
adj1) вірний, відданий (комусь, чомусь — to)faithful and obedient servant — дипл. відданий і покірний слуга
2) чесний; що заслуговує на довір'я3) точний, правдивий4) сумлінний, добросовісний* * *I n II a1) вірний, відданий2) правдивий, який заслуговує на довіру; достовірний; точний, вірний3) сумлінний -
4 faithless
adj1) віроломний2) ненадійний; недостовірний; що не заслуговує на довір'я; зрадливий; невірний; невіруючий* * *[`feialis]a1) віроломний2) який не заслуговує на довіру; ненадійний; недостовірний3) невіруючий, невірний -
5 likely
1. adj1) імовірний, можливийI am likely to be in Paris next week — наступного тижня я, очевидно, буду в Парижі
2) правдоподібний; що заслуговує довір'я3) підхожий; задовільний4) зручний, придатний5) що подає надії6) амер. гарний; з принадною зовнішністю2. advімовірно; мабуть, певно (звич. most likely, very likely)* * *I [`laikli] a1) predic імовірний, можливий2) правдоподібний; який заслуговує на довіру3) підходящий, задовільний; який підходить, зручний ( для чого-небудь)5) aмep. гарний; з привабливою зовнішністюII ['laikli] advімовірно (звич. most likely, very likely) -
6 veracity
n1) правдивістьof veracity — чесний, правдивий
a witness of unquestioned veracity — свідок, що заслуговує безумовного довір'я
2) точність, достовірність3) правда; правдоподібна думка* * *n.1) правдивість; a man of perfect veracity бездоганно правдива людина; а veracity of soul щиросердна прямота; a wіtness of unquestіoned veracity свідок, що заслуговує безумовної довіри2) вірогідність, точність; the veracity of a report вірогідність повідомлення; точність передачі (ч.иїх-н. слів)3) правда, істина -
7 belief
n1) віра; довіра, довір'я2) переконання3) рел. віра, вірування; віровченняthe Belief — символ віри, кредо
4) думка, погляд; розумінняit is my belief that... — по-моєму; на мою думку, на мій погляд
* * *n1) віра, довіраbeyond /past/ belief — неймовірно
2) віра, переконання; peл. віра, віруванняsuperstitious beliefs — марновірства, прикмети
3) думка, переконання; розуміння -
8 untrustworthy
adjненадійний; що не заслуговує на довіру* * *aне заслуговуючий довіри, ненадійнийuntrustworthy memory [person] — ненадійна пам'ять [-а людина]
to take facts from untrustworthy authorities — отримувати відомості з джерел, не заслуговуючих довіри
-
9 credible
adjправдоподібний, імовірний; гідний довір'я* * *a1) правдоподібний, імовірний2) який заслуговує на довіру ( про людину); надійний -
10 accredit a witness
оголошувати свідка таким, що заслуговує на довіру -
11 authoritative precedent
авторитетний прецедент; прецедент, що заслуговує на довіру -
12 credible
достовірний, який заслуговує на довіру, правдоподібний, надійний- credible witness -
13 credible witness
свідок, який заслуговує на довіру -
14 creditable
який заслуговує на довіру, надійний -
15 dependabilityble
надійний, який заслуговує на довіру -
16 discredit a witness
оголошувати свідка таким, що не заслуговує на довіру; дискредитувати (опорочувати) свідка -
17 faithful
точний, достовірний, правдивий, який заслуговує на довіру; вірний, відданий -
18 trustworthy
який заслуговує на довіру; який відповідає дійсності; надійний; кредитоспроможний- trustworthy evidence
- trustworthy guarantee
- trustworthy informant -
19 trustworthy confession
зізнання, що заслуговує на довіру -
20 trustworthy informant
надійний інформатор; джерело інформації, що заслуговує на довіру
См. также в других словарях:
авторитет — 1) тільки одн., род. у.Загальновизнане значення, вплив, поважність (особи, організації, колективу, теорії і т. ін.). 2) род. а. Про особу, що користується впливом, повагою, заслуговує повного довір я … Український тлумачний словник
благонадійний — а, е, заст. 1) Який заслуговує на довіру, цілком надійний. Благонадійний позичальник. 2) У дореволюційній Росії – який з політичного погляду не викликав недовіри у влади … Український тлумачний словник
вірний — а, е. 1) Який заслуговує на довір я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. || Який відзначається відданістю. || чому. Який незмінно дотримується чого небудь, не зраджує. 2) розм., рідко. Те саме, що правильний 1); правдивий, точний. 3) … Український тлумачний словник
кредитоспроможний — а, е. Який заслуговує на довір я кредиторів; здатний, спроможний повернути борг … Український тлумачний словник
певний — а, е. 1) Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). 2) Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. 3) Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого небудь. || Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або… … Український тлумачний словник
авторитетний — а, е. 1) Який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний. || Який заслуговує на повне довір я. 2) Який не терпить, не допускає заперечень; владний (про тон, жест, вигляд і т. ін.) … Український тлумачний словник
фігня — і/, ж., жарг. Про щось, що не заслуговує на увагу, довіру … Український тлумачний словник
